Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 39/138

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивачаАніщенко С.О. (дов. від 25.11.2014 р.)відповідачаЦвєтков Г.О. (дов. від 29.07.2014 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУкраїнського консорціуму "Екосорб" на постанову за заявою про відстрочку виконанняКиївського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. Українського консорціуму "Екосорб" ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. у справі № 39/138 господарскього суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Старатель"доУкраїнського консорціуму "Екосорб"простягнення заборгованості 12 663 560, 83 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство ,,Будівельна фірма ,,Старатель" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Українського консорціуму ,,Екосорб" про стягнення заборгованості в розмірі 12 663 560,83 грн. за договором підряду № Чм 36-307 від 12.06.2007р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. затверджено мирову угоду, укладену між Приватним акціонерним товариством ,,Будівельна фірма ,,Старатель" та Українським консорціумом ,,Екосорб", провадження у справі № 39/138 припинено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2013 р. у справі № 39/138 відхилено заяву Українського консорціуму ,,Екосорб" про відстрочку виконання ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. на 12 місяців.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2013 р. заяву Українського консорціуму ,,Екосорб" про відстрочку виконання ухвали від 02.04.2012 р. у справі № 39/138 задоволено частково. Відстрочено виконання ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. про затвердження мирової угоди у справі № 39/138 на 12 місяців.

23.07.2014 р. Український консорціум ,,Екосорб" звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про відстрочку виконання ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. по справі № 39/138, відповідно до якої просить відстрочити виконання ухвали суду від 02.04.2012р. по справі № 39/138 на 12 місяців.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Блажівська О.Є., суддів Босий В.П., Шкурдова Л.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Сухового В.Г., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.) у даній справі у задоволенні заяви Українського консорціуму "Екосорб" про відстрочку виконання ухвали господарського суду м. Києва від 02.04.2012 р. відмовлено.

Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що посилання боржника на скрутне фінансове становище не може бути винятковою обставиною в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, адже наявність складної економічної ситуації в Україні, кризи та кризові явища є загальними чинниками, які рівноцінно та в однаковій мірі впливають як на заявника-боржника, так і на позивача-кредитора.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Український консорціум "Екосорб" звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. у справі № 39/138 на 12 місяців, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено всіх доказів та встановлено всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Старатель" заперечує проти доводів касаційної скарги Українського консорціуму "Екосорб" та просить залишити оскаржувані судові рішення у даній справі без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Також, Приватне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Старатель" надало додаткові пояснення по справі № 39/138, в яких додає судові рішення, які просить врахувати під час розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.11.2014 р. касаційну скаргу у справі № 39/138 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.11.2014 р.

12.11.2014 р. ухвалою Вищого господарського суду України строк розгляду касаційної скарги Українського консорціуму "Екосорб" за клопотанням скаржника продовжено на 15 днів та відкладено її розгляд на 03.12.2014 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Український консорціум ,,Екосорб" в обґрунтування заяви про відстрочку виконання ухвали господарського суду м. Києва від 02.04.2012 р. на 12 місяців вказує на те, що він є забудовником ряду об'єктів у місті Києві та Київській області, м. Рівне, м. Севастополь; інвесторами будівництва яких виступають юридичні та фізичні особи, які розраховують на отримання житла для власних потреб, продаж якого, разом з тим, наразі не здійснюється.

Заявник зазначає, що внаслідок затяжних судових процесів він опинився у тяжкому фінансовому становищі, що негативно вплинуло на його ділову репутацію та призвело до банкрутства. Зазначена інформація викликала занепокоєність серед інвесторів заявника та підрядники і контрагенти стали достроково вимагати стягнення кредиторської заборгованості.

Крім того, заявник зазначає, що нестабільна ситуація в країні та значне підвищення курсу валют, що прямо впливає на вартість будівництва, не сприяє покращенню фінансового становища заявника.

На підтвердження складного фінансового становища заявником надано фінансовий звіт за перше півріччя 2014 року, відповідно до якого заявник несе збитки.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п.7.1.1 та п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9, застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Як визначено у зазначеній постанові Пленуму, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського Процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 Господарського Процесуального Кодексу України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського Процесуального Кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Чинні норми господарського процесуального кодексу України не визначають відповідного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим господарський суд на підставі статті 43 господарського процесуального кодексу України повинен оцінювати надані стороною в порядку ст.ст. 33, 34 господарського процесуального кодексу України належні і допустимі докази, що підтверджують відповідні обставини.

Отже, слід дійти висновку, що заявник має довести викладені у заяві обставини щодо неможливості чи утруднення виконання рішення саме належними і допустимими доказами, надавши такі докази суду.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли, на думку колегії суддів, правомірного та вмотивованого висновку, що наданий Українським консорціумом "Екосорб" баланс та звіт про фінансові результати за перше півріччя 2014 р. не можуть бути доказом неможливості чи утруднення виконання рішення з огляду на ту обставину, що ухвалою суду від 07.08.2013 р. заява боржника про відстрочку виконання ухвали суду строком на 12 місяців вже була задоволена, однак доказів хоча б часткового виконання рішення суду у даній справі боржником не надано та матеріали справи не містять, внаслідок чого ухвала суду від 02.04.2012 р. про затвердження мирової угоди у даній справі не виконується протягом тривалого часу.

До того ж, обставини, на які посилається заявник, зокрема, складна економічна ситуація в країні, значне підвищення курсу валют, негативна ситуація в країні, проблеми в діяльності підприємства боржника щодо будівництва та здійснення продажу квартир, та як наслідок-понесення заявником збитків, не можуть вважаться такими, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення, оскільки факти наявності складаної економічної ситуації в Україні, кризи та кризових явищ є загальними чинниками, які рівноцінно та в однаковій мірі впливають як на заявника - боржника, так і на позивача - стягувача.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає доводи Українського консорціуму "Екосорб", викладені у касаційній скарзі, непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи, а прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено без змін ухвалу суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Українського консорціуму "Екосорб" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. у справі № 39/138 господарскього суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова